За планом з 22 по 26 жовтня 2018 року народні депутати України працюють у комітетах, комісіях, фракціях і групах.
А тиждень, що минув, був пленарним, але зважаючи на вихідний понеділок він видався коротким, проте не став марним.
Пленарні засідання відбулися у другій половині вівторка, середу-четвер і у п’ятницю, яка традиційно відрізняється від інших днів – година Уряду, а потім «зливання пари» – виступи нардепів, оголошення заяв, звернень, часто вже у напівпустому залі.
У вівторок, 16 жовтня, після проведення погоджувальної наради у другій половині дня першими у пленарному режимі розглядалися узгоджені напередодні Регламентним комітетом Ради питання щодо клопотань Генеральної прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів Вілкула О.Ю. та Колєснікова Д.В.
Попри наполегливість особисто Генерального Прокурора Луценка Ю.В., очевидно, переконливих доводів та підстав у поданих матеріалах прокуратури для позитивного голосування в цьому питанні не вистачило. Обидві постанови не було ухвалено, по першій було «за» лише 137 голосів, по другій – 163.
Раніше подібні пропозиції прокурорів проходили значно легше. Правда, жодних вироків суду стосовно народних депутатів, з яких в індивідуальному порядку вже було знято недоторканість , в поточному році, та й якщо мені пам’ять не зраджує, взагалі ніколи ми не спостерігали. Система пробуксовує, не дає поки що жодного результату в боротьбі з корупцією серед парламентарів. А напередодні офіційного початку виборчих компаній по президентських та парламентських перегонах є занепокоєння про використання переслідування певних осіб виключно з політичних мотивів. Ці підозри напевно не лунали б, якщо питання було би вирішено, як обіцяли практично усі політичні сили, глобально, через зняття недоторканості з усіх суб’єктів такого захисту.
Тоді усі справді були б рівні перед законом і захищалися презумпцією невинуватості та у справедливому суді, А так, в країні лунають і будуть надалі з’являтися різні оцінки цих, практично лише вибіркових, що і підозріло, фактів претензій щодо окремо взятих осіб. Та й недоторканість цим складом парламенту навряд буде скасовано, щось в інше не віриться.
Далі Рада перейшла до розгляду Закону про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року (№8328), який після декількох невдалих спроб все ж прийняли за основу, тобто з цим документом продовжать подальшу роботу за визначеною процедурою. І ще в цей день було прийнято у другому читанні та в цілому Закон про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта ”Укриття» на екологічно безпечну систему (№6624).
Наступний день, 17 жовтня, було повністю присвячено розгляду поправок народних депутатів до проекту Кодексу України з процедур банкрутства (№8060). Це так виглядає процес розгляду документу у другому читанні. З цього почався і пленарний день 18 жовтня.
Остання поправка, що була розглянута, мала номер 1335. Увесь процес розгляду потрібно було пройти згідно регламенту і, нарешті, о 10-45 за хронометражем Кодекс України з процедур банкрутства було прийнято у другому читанні та в цілому 237 голосами «за». Закон великий, Кодекс дуже ґрунтовний . Коли отримає остаточно юридичну силу після належних процедур підписання, опублікування тощо, можна про нього поспілкуватися.
Пленарний день, 18 жовтня, напевно, в цьому тижні став най значущим. Насамперед тому, що було прийнято Постанову про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік (9000-П), що означає про прийняття цього бюджету у першому читанні. «За» проголосували 240 нардепів зі сподіваннями, що після доопрацювання Державний бюджет стане Законом на 2019 рік ще до грудня. А це, нагадаю, вже стає і для нинішнього Уряду і для Ради хорошою традицією останніх років.
Крім проекту бюджету було схвалено в першому читанні ще один законопроект так званого «бюджетного пакета» про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№9084), яким врегульовуються деякі питання стосовно підготовки проекту закону про Державний бюджет на 2019 рік. Швидке врегулювання цих питань, а поставлене завдання прийняти цей закон в цілому до 03 листопада, зніме усі формальні перепони і дасть змогу завершити бюджетний процес, як і належно, до початку грудня цього року.
Крім цього пленарний день 18 жовтня став знаковим, як на мене, і тому, що нардепи не погодилися з пропозиціями Уряду про внесення змін до Податкового кодексу України, які б дозволи піднімати розміри ставок акцизного податку, екологічного податку та рентної плати в залежності від прогнозованих індексів споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції на наступний період. Простою мовою – це збільшення акцизів на горілчані та тютюнові вироби, паливо тощо вже рішеннями Уряду без Верховної Ради.
Намагання виконавчої влади збільшувати податковий тиск задля наповнення бюджету демонструється не вперше і, думаю, не в останнє. Але це дуже дискусійне питання, також як і питання збільшення тарифів на енергоресурси. Неодноразово відзначав, що ці процеси повинні бути паритетними з турботою про зростання доходів населення. І тих громадян, що заробляють на життя на робочих місцях і тих, хто вже на заслуженому відпочинку або на інвалідності. Односторонній рух неприпустимий, його наслідки бувають дуже небезпечні для суспільства і для влади зокрема.
Натомість, цього ж дня прийнято, але також не с першої спроби, за основу та в цілому законопроект про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника «Софія Київська»(№9208).
Згідно з цим документом Андріївську церкву буде передано Вселенському Патріархату у постійне користування для забезпечення його представництва в нашій державі. Це робиться в комплексі заходів по створенню Помісної Православної Церкви в Україні. Як відомо, процес цей, що був актуальним упродовж всіх років незалежності України, активізувався останнім часом.
Але це особлива тема, яка не є предметом цього мого допису.
Завершу його тим, що минулого пленарного тижня Рада ще прийняла 18 жовтня в другому читанні та в цілому закон про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (№7017). Суть цього законопроекту полягає в заміні адміністративного покарання за незаконний перетин кордону у вигляді штрафів на позбавлення волі до трьох років, а за повторне вчинення таких дій від трьох до п’яти років та із застосуванням зброї – від п’яти до восьми років.
Також прийнято в першому читанні проект Закону щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (№8043), не підтримано проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 04 жовтня 2018 року про прийняття в цілому проекту постанови «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за №9157-П, розглянуто декілька питань стосовно підприємств залізничного транспорту.
Ну, і вже на остаточне завершення повідомлю, що у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин, до якого належу і займаю посаду секретаря комітету, наприкінці тижня, 19 жовтня, відбулася робоча зустріч з представниками Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини та Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні.
Відзначу, що зустріч була цікавою та плодотворною на перспективу, адже обмін інформацією і думками стосувався широкого кола двосторонніх відносин у галузі сільського господарства. Особливо ретельно обговорили напрямки і шляхи удосконалення законодавства України з урахуванням позитивного досвіду європейських країн.
А також значну увагу сконцентрували на визначенні основних напрямків подальшого співробітництва, а саме: обміну інформацією; співробітництву у реалізації наукових і тематичних проектів; шляхам підготовки кваліфікованих фахівців для роботи з новітніми технологіями в агропромисловому комплексі.
Цього разу моє повідомлення зроблено у стилі хронологічного репортажу, така форма показує, що народні депутати, звичайно які працюють в залі, хліб свій їдять не даремно.
Хоча в нашій країні вішати ярлики одразу і на усіх з любого приводу це, так би мовити, вже звичний спорт. Та й хлібна справа для різного роду «технологів». А попереду нас чекає максимальне зростання такої діяльності. Не позаздриш кандидатам!
Валерій Лунченко, народний депутат України