3 серпня відзначив свій сторічний ювілей відомий закарпатський поет і прозаїк, педагог, заслужений працівник культури і громадський діяч – Петро Продан.
Із знаменною датою ювіляра вітали родичі, друзі, колеги та учні.
Ювіляра вітала вся його родина, а це 2 сини і донька, 4 внуки і 4 правнуки. Рідні кажуть, творив він, скільки себе пам’ятає. Сам Петро Степанович зізнається, що вірші почав писати ще з дитинства, під час навчання у тодішніх горожанських шолах. Письменник неодноразово звертався до філософської лірики, а наскрізною темою поезій було власне життя і любов до рідного краю.
Найважчим періодом життя, розповідає, без сумніву була інтервенція Угорщини у березні 1939 року. Щодо секрету свого довголіття пан Петро немає однозначної відповіді. Натомість знайомі і друзі іменника впевнені, що вся річ у великому доброму серці, відмові від шкідливих звичок і постійному й інтелектуальному розвитку.
Привітати ювіляра прийшли представники влади. Не оминули подію і члени Закарпатської обласної організації національної спілки письменників України. Традиційно до привітань довгожителя долучився Василь Петьовка. Від його імені ювіляру вручили цінні подарунки.