Закарпаття незабаром може знову опинитися в центрі уваги, адже більшість районів краю – в зоні ризику підтоплень, а протипаводкова програма Тиси на державному рівні не фінансується.
Люди з острахом чекають періоду танення снігу, який не загорами. Чимало сюжетів – і не тільки на телеканалі «М-Студіо», ще більше звернень до чиновників та можновладців різних рівнів: звернути увагу на зруйновані дамби, загрозу паводків. Проте, як кажуть, віз і досі там.
Навіть без танення снігу, під час опадів велика вода періодично підтоплює прилеглі території, нищить дворогосподарства, руйнує інфраструктуру. Яскравих прикладів вистачає тільки за останні два роки.
Грудень 2017 року – рекордний паводок. Дамба каналу річки Боржава, що на межі Іршавського та Виноградівського районів, не витримала і залила всю долину – а це 800 гектарів сільськогосподарських угідь, в основному теплиці, пошкоджено дорожнє полотно на суму мільйон 350 тисяч гривень. Загалом від великої води постраждало 217 дворогосподарств.
Грудень 2017 року став фатальним і для жителів села Вонігово, що на Тячівщині. Населений пункт після зливи опинився повністю у воді.
Постійно під загрозою підтоплення й жителі села Калини. Тут щоразу після значних опадів розливається річка Тересва. Дамби, які могли б захистити селян, повністю зруйновані. Потерпають від великої води річки Тересва й жителі села Терново.
Берегоукріплення на часі і для жителів Рахівщини. Річка Шопурка у Великому Бичкові зараз мілка і спокійна, а у сезон дощів – руйнує все на своєму шляху.
Жителі міста Рахів досі оговтуються від селевого потоку гірської річки Буркут улітку 2018 року. У результаті зруйновані мости, дамби, понівечені автівки, затоплені домівки. Потребують відновлення й берегоукріплення річки Тиса, адже кілька підпірних стінок зруйновані, деякі ділянки дамб пошкоджені.
На ліквідацію наслідків негоди з державного бюджету виділили мізерні кошти, які далеко не покривають суму збитків та відновлювальних робіт.
На Закарпатті – понад 9 тисяч річок, їх протяжність до 20 тисяч кілометрів. На обслуговуванні басейнового управління водних ресурсів річки Тиса – 730 км захисних дамб, 1300 км каналів, 330 км берегоукріплень. Якщо це докупи скласти, вийде ділянка довжиною 2 тисячі 400 кілометрів. Майже половина гідротехнічних споруд потребує відновлення чи реконструкції. Проте з 2013 року програма, яка передбачає комплексний протипаводковий захист, взагалі не фінансувалася.
На 2019 рік з державного бюджету на берегоукріплення усього водного господарства країни передбачено 88 мільйонів гривень. Скільки виділять на Закарпаття – наразі невідомо. Тому наскільки вдасться продовжити відновлення дамб – теж питання відкрите. Варто сподіватися, що обійдеться без погодних сюрпризів, сніг танутиме поступово без супроводження опадами і вдасться уникнути повеней.
(для перегляду відео в мобільній версії ukr.net – перейдіть на сайт, клацнувши на заголовок матеріалу)