Повідомлення в американських ЗМІ про те, що США серйозно розглядають можливість постачання летальних озброєнь Україні, спричинило в Європі нову хвилю дискусії.
При цьому офіційна позиція Німеччини залишається непохитною: військовими методами конфлікт на сході України не врегулювати. Тому, як наголосила канцлер ФРН Ангела Меркель минулого понеділка у Будапешті і повторилася днем пізніше у Берліні, Німеччина не підтримуватиме Україну зброєю. Навряд чи Берлін змінить цю точку зору, проте як він і загалом ЄС відреагує на можливу зміну американської позиції? Це питання у найближчі дні безумовно обговорюватиметься під час візиту американського держсекретаря Джона Керрі до Києва, у кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки та під час візиту глави німецького уряду до Вашингтона.
У вересні минулого року німецький парламент ухвалив історичне для країни рішення, яке стало прецедентом у післявоєнній зовнішній політиці Німеччини і порушило певне табу. ФРН уперше вирішила відправити свою зброю до кризового регіону – іракським курдам для боротьби проти терористичного угрупування «Ісламська держава». Виникає логічне запитання: чому Іраку зброю дали, а Україні ні?
Тут існує чимало аспектів. По-перше, проти кого може бути застосована німецька зброя? У випадку з Іраком – проти членів «Ісламської держави», яка визнана міжнародною спільнотою терористичною організацією. У випадку з Україною – проти активістів самопроголошених «ДНР» та «ЛНР», яких терористами в Європі й досі не наважуються назвати, і серед яких можуть бути громадяни РФ. Враховуючи історію Другої світової війни, варіант, за якого німецька зброя може бути знову застосована проти росіян, у ФРН навіть бояться припустити.
По-друге, у випадку з конфліктом в Україні центральну роль відіграє геополітичний аспект: боротьба за сфери впливу, протистояння Захід-Схід, що нагадує часи «холодної війни». Постачання зброї Заходом Україні може бути сприйнято у Москві агресивно і спровокує нову ескалацію, яка має непередбачувані наслідки, аж до втягнення НАТО у війну з Росією, що володіє ядерною зброєю. Саме цього сценарію Європа намагається не допустити, обравши із самого початку кризи в Україні подвійну стратегію: пошук дипломатичних шляхів врегулювання плюс політика санкцій. Військовий варіант повністю виключається.
Здається, що навіть обстріл Маріуполя та провал нової зустрічі у Мінську не змінили позицію Берліна. Згадане вище висловлювання канцлера і голови німецьких консерваторів, яка виключила можливість постачання летальної зброї Україні, підтвердив і міністр закордонних справ, соціал-демократ Франк-Вальтер Штайнмайєр. “Військовим шляхом цей конфлікт не вирішити – це я кажу, в тому числі, американським друзям, які розглядають питання поставок зброї. Буде хіба що більше загиблих”, – заявив він.
Такий погляд правлячої коаліції поділяє і німецька опозиція. “Якщо США поставлять Україні зброю, то гору візьме знову логіка гонки озброєнь часів «холодної війни”, – зазначив експерт із зовнішньої політики “зелених” Юрген Тріттін. “Своїми роздумами на цю тему США ще більше розпалюють військовий конфлікт в Україні”, – заявив заступник голови фракції «лівих» у бундестазі Вольфганг Герке.
Водночас, на неофіційному рівні у Німеччині існують і інші погляди. Зокрема, дискусію про можливі поставки Заходом зброї Україні схвалює відомий дипломат та голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер. “Інколи для того, щоб досягти миру, потрібен тиск”, – сказав він в ефірі телеканалу ZDF. На його думку, конфлікт на сході України переходить у нову фазу. “Якщо ми взагалі не допоможемо Україні, то згодом теж самі відчуємо наслідки”, – наголосив експерт. Він порівняв нинішню ситуацію в Україні із ситуацією 1995 року на Балканах, коли серби продовжували наступ у Боснії і відмовлялися від діалогу. «Лише коли було відновлено військову рівновагу (за допомогою Заходу – ред.), сторони вдалося посадити за стіл переговорів і прийти до миру», – нагадав екс-посол Німеччини у США.
Не виключено, що у Вашингтоні нині схиляються саме до таких міркувань, хоча офіційно Держдеп і заявив, що на даний момент не постачатиме зброю Україні. Можливо, спочатку Білий дім хоче прозондувати настрої союзників і, в разі потреби, заручитися схвальною оцінкою принаймні більшості з них. На погляд Вольфганга Ішингера, США навряд чи робитимуть односторонні кроки. «Я можу собі уявити, що є союзники, які як і Німеччина не хочуть і не поставлятимуть зброю Україні, але є й союзники, які це хочуть зробити. Але не думаю, що останні діятимуть в односторонньому порядку, це питання буде обговорюватися, аби дотримуватися спільної лінії», – зазначив дипломат.
Наскільки серйозними є роздуми Вашингтона у питанні військової допомоги Україні може показати актуальний візит американського держсекретаря Джона Керрі до Києва. Дискусію безумовно буде продовжено на Мюнхенській конференції з безпеки, де у суботу конфлікт на сході України стане центральною темою. У триденному форумі візьмуть участь Президент України Петро Порошенко, віце-президент США Джо Байден, канцлер ФРН Ангела Меркель, генсек НАТО Йєнс Столтенберг, глава російського МЗС Сергій Лавров та інші. А 9 лютого українське питання особисто обговорять у Вашингтоні глава німецького уряду та президент США Барак Обама.