Протягом останніх років наші краяни дедалі більше користуються банківськими картками. Кожна третя гривня наразі витрачається безготівково. Однак поруч із практичними перевагами «віртуальних» операцій невпинно зростає кількість охочих поживитися за чужий рахунок… «Електронні» шахраї наступають Торік кількість шахрайських операцій із платіжними картками в державі зросла в 6,5 раза (зафіксовано 39,3 тис. злочинів), а загальний обсяг збитків перевищив 12 мільйонів гривень.
За даними Хустського МВ УМВС України, на Хустщині працівники правоохоронних органів у 2014 році виявили 10 випадків «електронних» шахрайств. У 2015-му в місті над Тисою зафіксовано вже чотири крадіжки із банківських рахунків. Цікаво, що крадуть гроші в наших земляків переважно мешканці інших областей. Зокрема торік до Хустського МВ надійшла заява від жительки Велятина.
Дівчина повідомила, що хотіла придбати собі весільну сукню через глобальну мережу. Тож переказала на рахунок віртуального харківського салону 1976 грн. Проте ні шлюбного одягу, ні грошей закарпатка більше не побачила. Доволі неординарний випадок трапився минулого року із сокирничанином. На мобілку йому надійшло смс-повідомлення про виграш автомобіля марки «Шевроле-Авео» вартістю 168000 грн. Селянин зателефонував за зазначеним номером. Приємний чоловічий голос пояснив «учасникові акції», що він може отримати виграш, сплативши 1680 грн (1% від вартості автомобіля) та 4200 грн за банківські послуги. Щасливий «переможець» одразу побіг до одного з банківських відділень, аби провести фінансові операції. Утім одразу ж після переказу коштів на рахунок «організатора розіграшу» зв’язок з абонентом було втрачено.
Значно більших сум цьогоріч позбулися непрацюючий мешканець с. Золотарево, в якого вкрали 52324 грн, та приватний підприємець із Хуста (50 000 грн.). Ризик не завжди благородна справа На жаль, більшість «пластикових» злочинів стражам порядку таки не вдається розкрити. Певною мірою в цьому винні самі банки, які не зацікавлені у втручанні інших структур у власну роботу.
А отже, злочинці нерідко безкарно наживаються на чужих заощадженнях, часто-густо навіть удаються до крадіжок грошей у смертельно хворих дітей, не нехтують коштами пенсіонерів… Та все ж значна частина шахраїв потрапляють у поле зору правоохоронців. Зокрема нещодавно Хустський районний суд притягнув до відповідальності недобросовісну мешканку міста над Тисою, що займалася «електронним» пограбуванням краян. – За допомогою платіжних систем жінка перевела на власний рахунок понад 10 тис. грн, – каже начальник Хустського МВ УМВС України Василь Турдай. – Проти зловмисниці було порушено кримінальне провадження за статтею 190 КК України «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) ».
Рішенням представників Феміди міста над Тисою жінці винесено вирок у вигляді умовного покарання строком на один рік. До речі, в межах держави торік було розкрито 800 кіберзлочинів, у тому числі виявлено 185 злочинних угруповань, що займалися «електронним» шахрайством.
Як же вберегтися від кардерів?
Щоб не стати жертвою невидимих злочинців, потрібно знати, як захистити свої гроші. – Пропрацювавши не один рік у банківській системі, майже два десятиліття очолюючи Хустську філію ПАТ Державного ощадбанку, знаю, що шахраї мають в «арсеналі» багато схем «електронних» пограбувань, – розповідає юрист Василь Білич. – Найпоширенішою з них є дзвінки пенсіонерам від імені банківського персоналу з проханням повідомити особисті дані. Дізнавшись реквізити, шахраї блокують мобільний телефон і знімають із картки жертви всі гроші. Також можна попастися на гачок аферистів, купуючи речі через інтернет-магазини. Крім того, не варто відгукуватися на сумнівні смс-повідомлення, або спам, що надходить на електронну пошту, з проханнями заповнити спеціальну анкету за посиланням. Нікому не можна повідомляти пін-код персоніфікованої картки, носити його в гаманці, записувати в телефон чи видряпувати на самій платіжній пластині. Для власної безпеки бажано підключити смс-банкінг і відстежувати всі операції з карткою. У будь-якому випадку, щоб мінімізувати ризики втратити зароблене, треба уважно і серйозно ставитися до використання банківської картки, а за умови виникнення будь-яких сумнівів стосовно того, що в «електронному гаманці» похазяйнували правопорушники, звертатися з письмовими заявами як до банківської установи, так і до міліції.
Марина АЛДОН