Хіт сувенірних продаж на Майдані Незалежності та Хрещатику – золотий батон, виявляється, міг бути «спечений» на Закарпатті. Але спочатку передісторія.
Офіційною, але не обов’язково вірогідною версією про походження золотого батона є повідомлення прес-служби прокуратури:
Людиною, яка подарувала екс-президенту України Віктору Януковичу масивне прес-пап’є у вигляді батона в натуральну величину хлібобулочного виробу і вагою в 2 кілограми, виконане з золота, є президент ПАТ “Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” Володимир Матвійович Лук’яненко.
Перед тим у пресі з’являлася більш схожа на правду версія, що батон подарував одіозний регіонал Володимир Мисик, власник ТМ «Кулиничі», бізнес-партнер сина Азарова. Правдивість цієї версії зумовлена засиллям київського ринку продукцією цих хлібопекарів. Особисто Президент побував на відкритті кулиничівського заводу у Києві. Там він і сфотографувався з батоном. Це було трохи більше, ніж за півроку до злополучного золотобатонного Дня Народження. Але практично відразу усі повідомлення зникли, натомість цапом-відбувайлом зробили Лук’яненка. Є версія, що батон був не один. І вона може бути цілком ймовірною. Як би там не було, Мисик і батони далі пече, і за закони 16 січня проголосував, і знову обраний Нардепом. Кулиничі далі рулять, приносячи у ссилку до Азарова дуже потрібні їм золоті крихти.
Але жоден з журналістів не поставив питання: «Де ж в Україні можна взяти два кілограми золота на батон?» Може, й ставили, але їм хтось рекомендував багато не запитувати. Хоча перше, що приходить у голову будь-якій мислячій людині – це ТОВ “Закарпатполіметали”.
Хто ж у нас асоціюється з цим підприємством? А, ось він: Гоблик Володимир Васильович, у часи президентства Його Високобатонства – заступник губернатора. Головоломка зійшлася. Дивимося на його трудовий шлях – вчитель фізики, заввідділом комсомольських організацій Мукачівського міськкому комсомолу, інспектор Закарпатського обкому Компартії України… З карколомною кар’єрою далі усе зрозуміло. За те, що він благополучно не заважав банкротити та пиляти на металобрухт два величезних підприємства – ТОВ “Закарпатполіметали” та Мукачівський верстатобудівний завод імені Кірова, йому присвоїли Почесне звання «Заслужений економіст України».
Ще одним поясненням такого високого визнання заслуг перед владою, очевидно, і є ідея «батоніфікації» валюти. Кулінічі придумали, Закарпатполімерметали видобули, а народні умільці, яких у нас вистачає, почали переводити Золотовалютний запас України у випічку. Те, що кілька батончиків по дорозі забулося, вже у Москві мало кого цікавить.
Але що ж далі сталося з нашим генієм економіки? Губернатор якось його позбувся, відправивши з почестями і, напевне, не без вихідної допомоги, на пенсію. Але ще не всі державні установи знищені на Закарпатті, тому Гоблик повернувся. На цей раз, згадавши свої вчені ступені, кандидат філософських (з однією «Ф») наук, колишній вчитель фізики взявся відновлювати науку на посаді першого проректора у окремо взятому вузі – Мукачівському Державному університеті.
Днями, кажуть, фізик, економіст та філософ Гоблик захистить докторську. З цієї нагоди, подейкують, може бути вичеканена золота монета. На ній під профілем Нерона з зачіскою Кобзона буде гордий підпис: «Dr. Goblik. Золотоносний».