Екслюзивно для zakinsider.com, закарпатський нардеп Валерій Лунченко розповів про деталі запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
Як відомо, у грудні 2017 року Верховна Рада України продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік.
Існування мораторію триває вже майже 15 років і тоді прийняття рішення про мораторій розглядалося як тимчасовий захід на час визначення стратегічних засад щодо такої землі та розробки відповідних законопроектів, що врегулювали б усі деталі функціонування ринку земель узагалі та сільськогосподарського призначення зокрема.
За цей період нічого конкретного не відбулося, триває політична боротьба різних сил, які висувають свої аргументи, одні – за, інші – проти. Вигадано десятки міфів, якими лякають народ України. Ну, наприклад , такий: ‘ Як можуть дозволити продавати землі українського народу, це ж ніби продати душу дьяволу! ‘Або ж – не продавайте рідну землю, не продавайте душу народу! Сильно працюють пропагандисти і технологи.
Тим часом, мораторієм з великим комерційним успіхом користуються могутні агрохолдінги, які різними шляхами зосередили у своїх руках сотні тисяч гектарів орендованих земель, якщо не мільйони. Господарюють собі, збирають врожаї, заробляють мільярди. А реальним власникам паїв, збанкрутілим сільгосппідприємствам, які також через економічні негаразди поздавали землі в оренду більш спритним і хитрим панам, перепадають крихти з барського столу від вкрай заниженої орендної плати, як наслідок відсутності альтернати щодо вирішення подібних господарських питань.
Поцікавтеся думкою багатьох вітчизняних і зарубіжних фахівців, і ви дізнаєтесь, що земельна реформа в Україні назріла, навіть вже перезріла, варто її активізувати і виходити на фінішну пряму, тобто на прийняття законів.
Але вони все ще розробляються, і в урядових структурах, і в авторських колективах, створених у парламенті, в громадських фахових асоціаціях, і навіть в експертному середовищі Світового банку. А Міжнародний валютний фонд, розглядаючи можливість подальшого кредитування України, вже, якщо не помиляюся, третій рік поспіль включає до Меморандуму необхідність покласти крапку у дискусіях і, нарешті, розпочати земельну реформу.
Про вимоги Валютного фонду – це окрема розмова, адже в світі дійсно дуже зацікавлені в українських чорноземах, і в лісі-кругляку, і в металобрухті. Зараз вже і в трудових мігрантах. Ну і щоб конкурентних галузей поменшало. Маю на увазі хімічну, металургійну, авіаційну, космічну промисловість та багато чого іншого.
Великі групи депутатів і в минулому , і в поточному році підписалися під спрямованим у Конституційний суд України зверненням щодо скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі, щоб у непарламентський спосіб почати впроваджувати ринкові відносини щодо земельної власності. Однак суд послідовно відмовляється розпочинати відповідне провадження. Очевидно, має на це підстави. Дуже активним супротивником мораторію є мій колега, член Комітету з аграрних питань та земельних відносин Верховної Ради, де і я працюю, Олексій Мушак. Він педалює і згадані звернення до КС і самостійно реєструє відповідні проекти постанов парламенту. Однак поки що без успіху.
Моя позиція співпадає з платформою здорової частини парламенту. А саме, ринок землі повинен бути, в тому числі і земель сільськогосподарського призначення. Але при певних обмеженнях, які продиктовані здоровим глуздом і державницькою позицією. Земля може продаватися лише громадянам України, розмір ділянок у власності повинен бути обмежений до 100 – 200 гектарів, цю площу слід визначити на фахово-експертному рівні. Дозвіл на продаж повинен супроводжуватися створенням більш широких фінансових можливостей для усіх бажаючих придбати землю для її використання за призначенням.. Тобто відкриттям спеціалізованих фінансових установ Які б кредитували селян під заставу цих земельних ділянок і так далі, і так далі.. І, безумовно, повинні бути всебічна підтримка держави процесам упорядкування власності на землю та контроль і запобігання шахрайським діям доморощених та закордонних ділків.
Працюючи в парламенті, тим більше у профільному його Комітеті, стану активним учасником процесу, якщо він, звичайно, буде запущений.